Bokmålsordboka
frustrere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å frustrere | frustrerer | frustrerte | har frustrert | frustrer! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| frustrert + іменник | frustrert + іменник | den/det frustrerte + іменник | frustrerte + іменник | frustrerende |
Значення та вживання
gjøre oppgitt, skuffet
Приклад
- alle skjemaene frustrerer meg
- brukt som adjektiv
- en frustrerende opplevelse