Bokmålsordboka
frifinne
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å frifinne | frifinner | frifant | har frifunnet | frifinn! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| frifunnen + іменникfrifunnet + іменник | frifunnet + іменник | den/det frifunne + іменник | frifunne + іменник | frifinnende |
Походження
av finne (4 med betydning ‘dømme, mene’Значення та вживання
dømme noen ikke skyldig;
frikjenne
Приклад
- den tiltalte ble frifunnet