Bokmålsordboka
fraternisere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å fraternisere | fraterniserer | fraterniserte | har fraternisert | fraterniser! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| fraternisert + іменник | fraternisert + іменник | den/det fraterniserte + іменник | fraterniserte + іменник | fraterniserende |
Походження
gjennom fransk, fra latin; av fraterЗначення та вживання
omgås fortrolig, særlig med en motpart eller en underordnet
Приклад
- fraternisere med en