Bokmålsordboka
frastøte
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å frastøte | frastøter | frastøtte | har frastøtt | frastøt! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| frastøtt + іменник | frastøtt + іменник | den/det frastøtte + іменник | frastøtte + іменник | frastøtende |
Значення та вживання
- støte vekk eller fra
Приклад
- to magnetiske nordpoler frastøter hverandre
- vekke motvilje eller ubehag hos
Приклад
- skrytet hennes frastøter meg;
- kjenne seg frastøtt av noe;
- kjenne seg frastøtt av noen