Bokmålsordboka
fraskille
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å fraskille | fraskiller | fraskilte | har fraskilt | fraskill! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| fraskilt + іменник | fraskilt + іменник | den/det fraskilte + іменник | fraskilte + іменник | fraskillende |
Значення та вживання
- skille fra
Приклад
- tomta er fraskilt fra resten
- gå fra, forlate ektemake
Приклад
- de er nylig fraskilt