Bokmålsordboka
framtvinge, fremtvinge
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å framtvinge | framtvinger | framtvang | har framtvunget | framtving! |
| å fremtvinge | fremtvinger | fremtvang | har fremtvunget | fremtving! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| framtvungen + іменникframtvunget + іменник | framtvunget + іменник | den/det framtvungne + іменник | framtvungne + іменник | framtvingende |
| fremtvungen + іменникfremtvunget + іменник | fremtvunget + іменник | den/det fremtvungne + іменник | fremtvungne + іменник | fremtvingende |
Значення та вживання
tvinge fram
Приклад
- framtvinge en tilståelse;
- følelser kan ikke framtvinges