Bokmålsordboka
framskrive, fremskrive
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å framskrive | framskriver | framskreivframskrev | har framskrevet | framskriv! |
| å fremskrive | fremskriver | fremskreivfremskrev | har fremskrevet | fremskriv! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| framskreven + іменникframskrevet + іменник | framskrevet + іменник | den/det framskrevne + іменник | framskrevne + іменник | framskrivende |
| fremskreven + іменникfremskrevet + іменник | fremskrevet + іменник | den/det fremskrevne + іменник | fremskrevne + іменник | fremskrivende |
Значення та вживання
beregne den framtidige størrelsen av noe på grunnlag av utviklingen så langt og tendenser i tiden;
jamfør ekstrapolere
Приклад
- framskrive en trend