Bokmålsordboka
framkomme, fremkomme
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å framkomme | framkommer | framkom | har framkommet | framkom! |
| å fremkomme | fremkommer | fremkom | har fremkommet | fremkom! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| framkommen + іменникframkommet + іменник | framkommet + іменник | den/det framkomne + іменник | framkomne + іменник | framkommende |
| fremkommen + іменникfremkommet + іменник | fremkommet + іменник | den/det fremkomne + іменник | fremkomne + іменник | fremkommende |
Значення та вживання
- komme fram;
Приклад
- det er ikke framkommet flere forslag
- bli dannet, oppstå
Приклад
- fargene i regnbuen framkommer ved lysbryting og refleksjon