Bokmålsordboka
framholde, fremholde
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å framholde | framholder | framholdt | har framholdt | framhold! |
| å fremholde | fremholder | fremholdt | har fremholdt | fremhold! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| framholdt + іменник | framholdt + іменник | den/det framholdte + іменник | framholdte + іменник | framholdende |
| fremholdt + іменник | fremholdt + іменник | den/det fremholdte + іменник | fremholdte + іменник | fremholdende |
Значення та вживання
peke på, hevde
Приклад
- framholde betydningen av å ha et forsvar;
- framholde noe overfor en