Bokmålsordboka
framgå, fremgå
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å framgå | framgår | framgikk | har framgått | framgå! |
| å fremgå | fremgår | fremgikk | har fremgått | fremgå! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| framgått + іменник | framgått + іменник | den/det framgåtte + іменник | framgåtte + іменник | framgående |
| fremgått + іменник | fremgått + іменник | den/det fremgåtte + іменник | fremgåtte + іменник | fremgående |
Значення та вживання
vise seg, gå fram
Приклад
- det framgår ikke klart av teksten;
- det framgår av denne statistikken at …