Bokmålsordboka
fragmentere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å fragmentere | fragmenterer | fragmenterte | har fragmentert | fragmenter! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| fragmentert + іменник | fragmentert + іменник | den/det fragmenterte + іменник | fragmenterte + іменник | fragmenterende |
Значення та вживання
dele opp i mindre deler
Приклад
- fragmentere ansvar
- brukt som adjektiv
- en stadig mer fragmentert verden