Bokmålsordboka
frafalle
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å frafalle | frafaller | frafalt | har frafalt | frafall! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| frafalt + іменник | frafalt + іменник | den/det frafalte + іменник | frafalte + іменник | frafallende |
Значення та вживання
oppgi, avstå fra, gi avkall på
Приклад
- frafalle et krav;
- frafalle siktelsen