Bokmålsordboka
anduve
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å anduve | anduver | anduva | har anduva | anduv! |
| anduvet | har anduvet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| anduva + іменник | anduva + іменник | den/det anduva + іменник | anduva + іменник | anduvende |
| anduvet + іменник | anduvet + іменник | den/det anduvede + іменник | anduvede + іменник | |
| den/det anduvete + іменник | anduvete + іменник | |||
Походження
omdannet av nederlandsk aandoen ‘gjøre’Значення та вживання
om skip: nærme seg land for å få landkjenning, få vite hvor en er
Приклад
- anduve land