Bokmålsordboka
forvenne
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forvenne | forvenner | forvente | har forvent | forvenn! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forvent + іменник | forvent + іменник | den/det forvente + іменник | forvente + іменник | forvennende |
Походження
fra tysk; av for- (2Значення та вживання
venne til å få alt altfor lett;
Приклад
- bli forvent;
- vi er ikke akkurat blitt forvent med sol denne sommeren