Bokmålsordboka
forvelle
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forvelle | forveller | forvella | har forvella | forvell! |
| forvellet | har forvellet | |||
| forvelte | har forvelt |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forvella + іменник | forvella + іменник | den/det forvella + іменник | forvella + іменник | forvellende |
| forvellet + іменник | forvellet + іменник | den/det forvellede + іменник | forvellede + іменник | |
| den/det forvellete + іменник | forvellete + іменник | |||
| forvelt + іменник | forvelt + іменник | den/det forvelte + іменник | forvelte + іменник | |
Походження
av gammeldansk wælle ‘være klok’, norrønt vella ‘koke, syde, strømme’; av for- (2Значення та вживання
gi et oppkok i vann som siden blir slått ut
Приклад
- forvelle grønnsaker
- brukt som adjektiv
- forvellede gresskar;
- soppen kan fryses forvellet