Bokmålsordboka
forurolige
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forurolige | foruroliger | foruroliga | har foruroliga | forurolig! |
| foruroliget | har foruroliget | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| foruroliga + іменник | foruroliga + іменник | den/det foruroliga + іменник | foruroliga + іменник | foruroligende |
| foruroliget + іменник | foruroliget + іменник | den/det foruroligede + іменник | foruroligede + іменник | |
| den/det foruroligete + іменник | foruroligete + іменник | |||
Походження
av for- (2Значення та вживання
gjøre urolig;
gjøre bekymret (1)
Приклад
- situasjonen foruroliger meg