Bokmålsordboka
forunne
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forunne | forunner | forunte | har forunt | forunn! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forunt + іменник | forunt + іменник | den/det forunte + іменник | forunte + іменник | forunnende |
Походження
av for- (2Значення та вживання
bli noe til del;
falle i noens lodd
Приклад
- skjebnen forunner ham ikke en slik lykke;
- det er ikke alle forunt å få oppleve noe slikt