Bokmålsordboka
fortøye
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å fortøye | fortøyer | fortøyde | har fortøyd | fortøy! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| fortøyd + іменник | fortøyd + іменник | den/det fortøyde + іменник | fortøyde + іменник | fortøyende |
Походження
fra nederlandsk eller lavtysk; beslektet med tauЗначення та вживання
gjøre fast med tau eller lignende
Приклад
- har du fortøyd båten?