Bokmålsordboka
fortørne
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å fortørne | fortørner | fortørna | har fortørna | fortørn! |
| fortørnet | har fortørnet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| fortørna + іменник | fortørna + іменник | den/det fortørna + іменник | fortørna + іменник | fortørnende |
| fortørnet + іменник | fortørnet + іменник | den/det fortørnede + іменник | fortørnede + іменник | |
| den/det fortørnete + іменник | fortørnete + іменник | |||