Bokmålsordboka
fortrøste
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å fortrøste | fortrøster | fortrøsta | har fortrøsta | fortrøst! |
| fortrøstet | har fortrøstet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| fortrøsta + іменник | fortrøsta + іменник | den/det fortrøsta + іменник | fortrøsta + іменник | fortrøstende |
| fortrøstet + іменник | fortrøstet + іменник | den/det fortrøstede + іменник | fortrøstede + іменник | |
| den/det fortrøstete + іменник | fortrøstete + іменник | |||
Походження
av for- (2Фіксовані вирази
- fortrøste seg tilha tillit til, stole på
- fortrøste seg til Guds nåde