Bokmålsordboka
fortrenge
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å fortrenge | fortrenger | fortrengte | har fortrengt | fortreng! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| fortrengt + іменник | fortrengt + іменник | den/det fortrengte + іменник | fortrengte + іменник | fortrengende |
Походження
fra lavtysk; av for- (2 og trengeЗначення та вживання
- trenge bort, skyve unna
Приклад
- granskog fortrenger andre treslag
- trenge ut av bevisstheten eller hukommelsen;trenge vekk, glemme (2, 1)
Приклад
- fortrenge ubehagelige tanker;
- jeg må ha fortrengt det