Bokmålsordboka
forte 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forte | forter | forta | har forta | fort! |
| fortet | har fortet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forta + іменник | forta + іменник | den/det forta + іменник | forta + іменник | fortende |
| fortet + іменник | fortet + іменник | den/det fortede + іменник | fortede + іменник | |
| den/det fortete + іменник | fortete + іменник | |||
Походження
av fort (2Значення та вживання
få til å gå fortere;
skynde
Приклад
- å forte på våren;
- klokken forter
Фіксовані вирази
- forte segskynde seg