Bokmålsordboka
forsøte
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forsøte | forsøter | forsøta | har forsøta | forsøt! |
| forsøtet | har forsøtet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forsøta + іменник | forsøta + іменник | den/det forsøta + іменник | forsøta + іменник | forsøtende |
| forsøtet + іменник | forsøtet + іменник | den/det forsøtede + іменник | forsøtede + іменник | |
| den/det forsøtete + іменник | forsøtete + іменник | |||