Bokmålsordboka
forstøte
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forstøte | forstøter | forstøtte | har forstøtt | forstøt! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forstøtt + іменник | forstøtt + іменник | den/det forstøtte + іменник | forstøtte + іменник | forstøtende |
Походження
av for- (2Значення та вживання
støte fra seg, vise bort
Приклад
- føle seg helt alene, forstøtt av alle