Bokmålsordboka
forstokket, forstokka
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| forstokka | forstokka | forstokka | forstokka |
| forstokket | forstokket | forstokkede | forstokkede |
| forstokkete | forstokkete | ||
Походження
fra lavtysk ‘gjort stiv’Значення та вживання
om person: med fastlåste og foreldede holdninger;
Приклад
- han er helt forstokket i sin oppfatning;
- forstokket mening