Bokmålsordboka
forsterke
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forsterke | forsterker | forsterka | har forsterka | forsterk! |
| forsterket | har forsterket | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forsterka + іменник | forsterka + іменник | den/det forsterka + іменник | forsterka + іменник | forsterkende |
| forsterket + іменник | forsterket + іменник | den/det forsterkede + іменник | forsterkede + іменник | |
| den/det forsterkete + іменник | forsterkete + іменник | |||
Походження
av for- (2Значення та вживання
- gjøre sterkere, stive av;
Приклад
- forsterke en bærebjelke;
- forsterke festet
- øke virkningen, antallet av;
Приклад
- forsterke lyden;
- forsterke inntrykket;
- forsterke trykket;
- gruppa ble forsterket med to nye medlemmer