Bokmålsordboka
forslå
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forslå | forslår | forslo | har forslått | forslå! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forslått + іменник | forslått + іменник | den/det forslåtte + іменник | forslåtte + іменник | forslående |
Походження
fra lavtysk; av for- (2Значення та вживання
være nok;
Приклад
- 100 kr forslår ikke;
- få hjelp som forslår