Bokmålsordboka
forskåne
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forskåne | forskåner | forskåna | har forskåna | forskån! |
| forskånet | har forskånet | |||
| forskånte | har forskånt |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forskåna + іменник | forskåna + іменник | den/det forskåna + іменник | forskåna + іменник | forskånende |
| forskånet + іменник | forskånet + іменник | den/det forskånede + іменник | forskånede + іменник | |
| den/det forskånete + іменник | forskånete + іменник | |||
| forskånt + іменник | forskånt + іменник | den/det forskånte + іменник | forskånte + іменник | |