Bokmålsordboka
forskylde
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forskylde | forskylder | forskyldte | har forskyldt | forskyld! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forskyldt + іменник | forskyldt + іменник | den/det forskyldte + іменник | forskyldte + іменник | forskyldende |
Походження
fra lavtysk; av for- (2Значення та вживання
gjøre seg fortjent til
Приклад
- få lønn som forskyldt