Bokmålsordboka
forskuttere, forskottere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forskottere | forskotterer | forskotterte | har forskottert | forskotter! |
| å forskuttere | forskutterer | forskutterte | har forskuttert | forskutter! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forskottert + іменник | forskottert + іменник | den/det forskotterte + іменник | forskotterte + іменник | forskotterende |
| forskuttert + іменник | forskuttert + іменник | den/det forskutterte + іменник | forskutterte + іменник | forskutterende |
Значення та вживання
- betale eller bevilge på forskudd
Приклад
- forskuttere store summer til prosjektet
- regne med på forhånd
Приклад
- forskuttere med gode anmeldelser