Bokmålsordboka
forskale
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forskale | forskaler | forskala | har forskala | forskal! |
| forskalet | har forskalet | |||
| forskalte | har forskalt |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forskala + іменник | forskala + іменник | den/det forskala + іменник | forskala + іменник | forskalende |
| forskalet + іменник | forskalet + іменник | den/det forskalede + іменник | forskalede + іменник | |
| den/det forskalete + іменник | forskalete + іменник | |||
| forskalt + іменник | forskalt + іменник | den/det forskalte + іменник | forskalte + іменник | |
Походження
fra tysk , opprinnelig med betydning ‘forsyne med skall’; av for- (2 og skallЗначення та вживання
sette opp forskaling
Приклад
- grave, forskale og støpe;
- forskale en betongvegg