Bokmålsordboka
forsjofle
дієслово
інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
---|---|---|---|---|
å forsjofle | forsjofler | forsjofla | har forsjofla | forsjofl!forsjofle! |
forsjoflet | har forsjoflet | |||
дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
---|---|---|---|---|
чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
forsjofla + іменник | forsjofla + іменник | den/det forsjofla + іменник | forsjofla + іменник | forsjoflende |
forsjoflet + іменник | forsjoflet + іменник | den/det forsjoflede + іменник | forsjoflede + іменник | |
den/det forsjoflete + іменник | forsjoflete + іменник |