Bokmålsordboka
forsire
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forsire | forsirer | forsirte | har forsirt | forsir! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forsirt + іменник | forsirt + іменник | den/det forsirte + іменник | forsirte + іменник | forsirende |
Походження
fra tysk; av for- (2Значення та вживання
utsmykke, dekorere, særlig med ornamenter
Приклад
- forsire en dør
- brukt som adjektiv:
- forsirede balkonger;
- lange forsirede fraser