Bokmålsordboka
forråe
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forråe | forråer | forråa | har forråa | forrå! |
| forrået | har forrået | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forråa + іменник | forråa + іменник | den/det forråa + іменник | forråa + іменник | forrående |
| forrået + іменник | forrået + іменник | den/det forråede + іменник | forråede + іменник | |
| den/det forråete + іменник | forråete + іменник | |||