Bokmålsordboka
fornikle
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å fornikle | fornikler | fornikla | har fornikla | fornikl!fornikle! |
| forniklet | har forniklet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| fornikla + іменник | fornikla + іменник | den/det fornikla + іменник | fornikla + іменник | forniklende |
| forniklet + іменник | forniklet + іменник | den/det forniklede + іменник | forniklede + іменник | |
| den/det forniklete + іменник | forniklete + іменник | |||