Bokmålsordboka
formgi
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å formgi | formgir | formgaformgav | har formgitt | formgi! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| formgitt + іменник | formgitt + іменник | den/det formgitte + іменник | formgitte + іменник | formgiende |
Значення та вживання
gi en god, vakker eller hensiktsmessig form (til);
Приклад
- formgi nye bygninger