Bokmålsordboka
formere 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å formere | formerer | formerte | har formert | former! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| formert + іменник | formert + іменник | den/det formerte + іменник | formerte + іменник | formerende |
Походження
fra lavtysk; av for- (2 og merЗначення та вживання
få til å forplante seg
Приклад
- planter som det er lett å formere
Фіксовані вирази
- formere seg
- gi opphav til ny generasjon;
forplante seg (1)- planter og dyr formerer seg;
- formere seg raskt
- bli større i antall eller mengde
- problemene formerer seg