Bokmålsordboka
formene
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å formene | formener | formente | har forment | formen! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forment + іменник | forment + іменник | den/det formente + іменник | formente + іменник | formenende |
Походження
fra lavtysk; av for- (2Значення та вживання
foreldet: anta
Приклад
- det skulle jeg formene