Bokmålsordboka
formaste
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å formaste | formaster | formasta | har formasta | formast! |
| formastet | har formastet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| formasta + іменник | formasta + іменник | den/det formasta + іменник | formasta + іменник | formastende |
| formastet + іменник | formastet + іменник | den/det formastede + іменник | formastede + іменник | |
| den/det formastete + іменник | formastete + іменник | |||
Походження
av eldre dansk formastig ‘overmodig’Фіксовані вирази
- formaste segvære respektløs nok
- formaste seg til å protestere