Bokmålsordboka
forløfte
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forløfte | forløfter | forløfta | har forløfta | forløft! |
| forløftet | har forløftet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forløfta + іменник | forløfta + іменник | den/det forløfta + іменник | forløfta + іменник | forløftende |
| forløftet + іменник | forløftet + іменник | den/det forløftede + іменник | forløftede + іменник | |
| den/det forløftete + іменник | forløftete + іменник | |||