Bokmålsordboka
forlokke
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forlokke | forlokker | forlokka | har forlokka | forlokk! |
| forlokket | har forlokket | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forlokka + іменник | forlokka + іменник | den/det forlokka + іменник | forlokka + іменник | forlokkende |
| forlokket + іменник | forlokket + іменник | den/det forlokkede + іменник | forlokkede + іменник | |
| den/det forlokkete + іменник | forlokkete + іменник | |||