Bokmålsordboka
forkvakle
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forkvakle | forkvakler | forkvakla | har forkvakla | forkvakl!forkvakle! |
| forkvaklet | har forkvaklet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forkvakla + іменник | forkvakla + іменник | den/det forkvakla + іменник | forkvakla + іменник | forkvaklende |
| forkvaklet + іменник | forkvaklet + іменник | den/det forkvaklede + іменник | forkvaklede + іменник | |
| den/det forkvaklete + іменник | forkvaklete + іменник | |||