Bokmålsordboka
forkromme
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forkromme | forkrommer | forkromma | har forkromma | forkrom! |
| forkrommet | har forkrommet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forkromma + іменник | forkromma + іменник | den/det forkromma + іменник | forkromma + іменник | forkrommende |
| forkrommet + іменник | forkrommet + іменник | den/det forkrommede + іменник | forkrommede + іменник | |
| den/det forkrommete + іменник | forkrommete + іменник | |||