Bokmålsordboka
forkorte
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forkorte | forkorter | forkorta | har forkorta | forkort! |
| forkortet | har forkortet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forkorta + іменник | forkorta + іменник | den/det forkorta + іменник | forkorta + іменник | forkortende |
| forkortet + іменник | forkortet + іменник | den/det forkortede + іменник | forkortede + іменник | |
| den/det forkortete + іменник | forkortete + іменник | |||
Походження
fra lavtysk; jamfør kort (2Значення та вживання
- gjøre kortere;
Приклад
- forkorte tiden med å løse kryssord;
- en feilfri søknad vil forkorte tiden det tar å behandle søknaden
- brukt som adjektiv
- boka fins også i en forkortet utgave
- gi kortere eller enklere skrivemåte
Приклад
- forkorte et ord;
- forkorte en brøk