Bokmålsordboka
forkjøle
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forkjøle | forkjøler | forkjøla | har forkjøla | forkjøl! |
| forkjølet | har forkjølet | |||
| forkjølte | har forkjølt |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forkjøla + іменник | forkjøla + іменник | den/det forkjøla + іменник | forkjøla + іменник | forkjølende |
| forkjølet + іменник | forkjølet + іменник | den/det forkjølede + іменник | forkjølede + іменник | |
| den/det forkjølete + іменник | forkjølete + іменник | |||
| forkjølt + іменник | forkjølt + іменник | den/det forkjølte + іменник | forkjølte + іменник | |
Походження
fra lavtysk opprinnelig ‘avkjøle for mye’; av for- (2Фіксовані вирази
- forkjøle segpådra seg forkjølelse