Bokmålsordboka
forkjæle
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forkjæle | forkjæler | forkjælte | har forkjælt | forkjæl! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forkjælt + іменник | forkjælt + іменник | den/det forkjælte + іменник | forkjælte + іменник | forkjælende |
Походження
av for- (2Значення та вживання
degge for mye med;
skjemme bort
Приклад
- bli forkjælt av besteforeldrene
- brukt som adjektiv
- et bortskjemt og forkjælt barn