Bokmålsordboka
forivre
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forivre | forivrer | forivra | har forivra | forivr!forivre! |
| forivret | har forivret | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forivra + іменник | forivra + іменник | den/det forivra + іменник | forivra + іменник | forivrende |
| forivret + іменник | forivret + іменник | den/det forivrede + іменник | forivrede + іменник | |
| den/det forivrete + іменник | forivrete + іменник | |||
Походження
av for- (2Фіксовані вирази
- forivre segbli så ivrig at en gjør noe en senere angrer