Bokmålsordboka
forgylle
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forgylle | forgyller | forgyllet | har forgyllet | forgyll! |
| forgylte | har forgylt |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forgyllet + іменник | forgyllet + іменник | den/det forgyllede + іменник | forgyllede + іменник | forgyllende |
| den/det forgyllete + іменник | forgyllete + іменник | |||
| forgylt + іменник | forgylt + іменник | den/det forgylte + іменник | forgylte + іменник | |
Походження
fra lavtysk; jamfør gullЗначення та вживання
- overtrekke med et tynt lag gull eller materiale som ligner gull
Приклад
- forgylle en ramme
- gi gulaktig, skinnende skjær;gjøre gyllen (1)
Приклад
- sola forgyller åskammen
- gjøre vakrere enn virkeligheten;
Приклад
- verket forgyller samfunnet