Bokmålsordboka
forgrove
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forgrove | forgrover | forgrova | har forgrova | forgrov! |
| forgrovet | har forgrovet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forgrova + іменник | forgrova + іменник | den/det forgrova + іменник | forgrova + іменник | forgrovende |
| forgrovet + іменник | forgrovet + іменник | den/det forgrovede + іменник | forgrovede + іменник | |
| den/det forgrovete + іменник | forgrovete + іменник | |||