Bokmålsordboka
forgi
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forgi | forgir | forgaforgav | har forgitt | forgi! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forgitt + іменник | forgitt + іменник | den/det forgitte + іменник | forgitte + іменник | forgiende |
Походження
fra lavtyskЗначення та вживання
gi en så mye av noe at en blir lei av det
Приклад
- bli helt forgitt med noe